воскресенье, 26 ноября 2006
В школе по родной литературе (Украины) выше 4 никогда не было... НО. Я все же ее любила. В одинадцатом класе вообще было несколько класных произведений. Я даже написала стихи...
Мазепа
Заинуть ляхи і татари
Як привиди, немов примари
Ти будеш гетьманом, тобі
Це написали на судьбі
Ти так кохав свою Вкраїну
Для Неї билось серце до загину...
Клеймо поставили тобі.
Хто не губився в боротьбі?
Кохав Вкраїну, а народ забув.
Чи правди час тоді минув?
Народ прокляв тебе Іване,
Загасло серце полум′яне.
На О.Двженко „Україна в вогні”
„Минали дні
Минали ночі...”
І світ горів
І різали людей немов корів
Війна іде!
Та за для кого?
Кого прогнівали ми аж такого?
І може пекло промине?
І син уб′є рідного батька
А про країну не кажи
О Боже, Боже поможи!
Нехай війні настане крапка
Забули ми про рідну матір
Про матку нашу дорогу
Про матінку одну-єдину
Не відчуваем серцями докір
Ця матір наша-Батьківщина
Прекрасна, лагідна Вкраїна.
-
-
19.12.2006 в 15:02Да, я тоже под впечатлением от укр. литературы ХХ века. Тигролови, Я(Романтика), Людина і зброя, Місто, Диво... Счас все и не упомню. Но сильная литература... Не то что всякие детективы, что продаются на всех прилавках. Их читать противно после такого...
-
-
19.12.2006 в 17:55-
-
19.12.2006 в 18:01"Тож сокири брали, щоб в крові погріть
І йшли брат на брата однімать, ділить..."
П. Тичина, "Хто ж це так із тебе насміяться смів"
(если не ошибаюсь =))